Коли набридають довжелезні тексти про ванкуверську організовану злочинність (про неї буде наступна стаття), я змушую вас чекати. Тому звертаюся до перевіреного і надійного формату – книжкові рекомендації. Яка би не була погода за вікном, які би викрутаси не витворяло моє натхнення і лінь, про літературу я готова говорити завжди і будь-де. На щастя, зараз у мене є час наздоганяти всі свої списки «To read» і насолоджуватися розмаїттям жанрів, персонажів і авторів з різних країн світу.
До речі, цього року я почала слідкувати за своїм прочитаним за допомогою goodreads.com. Упродовж всієї читацької кар’єри я постійно жалкувала, що не веду лік книгам, а за роки їх накопилося багатенько. До того ж, цікаво було б слідкувати за своїм прогресом і зміною вподобань. Так я знайшла Goodreads. Там можна тримати списки “хочу прочитати” і “прочитане”, ставити собі цілі на рік, знайомитися з рецензіями і ділитися цікавим із друзями. На цей рік я поставила ціль прочитати мінімум 60 книжок. Поки я крок за кроком наближаюся до запланованого і тішуся, що списки літературних знахідок тепер зберігаються на сайті, а не в і так переповненій голові.
Почнемо.
-
Халід Госсейні «Ловець повітряних зміїв» / Khaled Hosseini «The Kite Runner» 2003
372 сторінки
Доля іранських дітей на тлі війни, соціальної нерівності, дискримінації і культурних норм.
Аудиторія: 16-18+
Коли я бралася за читання, я знала, що на мене чекає історія двох хлопчаків, їхні випробування і жахи воєнного конфлікту. Такі твори, зазвичай, передбачають і трагедії, і насилля, але завдяки відвертому і правдивому викладу подій, розкривають саме серце героїв. Чесні книги завжди западають у душу – ти їм віриш. Та, коли за дитячістю і романтикою хлопчикових пригод відкрилася та сама правда – шокуюча, огидна – , мені стало не по собі. Я одразу ж залізла до дядьки Гугла і переконалася, що це не уява автора і не гіперболізація заради вражаючого ефекту. А сухий факт.
Якщо ви не готові розчаруватися у світі і прийняти його несправедливість, можливо, вам ще не час читати «Ловця повітряних зміїв».
P.S.: але крім нерівності й жорстокості, у світі ще є дружба, любов і сила прощення – не забувайте.
-
Харукі Муракамі «Кафка на пляжі» / Haruki Murakami «Kafka on the Shore» 2002
615 сторінок
Аудиторія: 16+
Моє перше знайомство з Муракамі обіцяло бути успішним. «Кафка» фігурувала у багатьох рейтингах, а, за словами деяких поціновувачів літератури, стала найкращою книжкою на всі часи.
Перші сторінки мене купили. Я думала: «Ось воно – загадки, символи, неймовірна зав’язка». Тому мене навіть не лякав товстенький об’єм книги. Десь з середини твору щось пішло не так. Чудово виписані персонажі, коти, які балакають з людьми, таємниця за таємницею… І на тобі – глава, у якій протягом 15 сторінок детально змальовується жорстока розправа вигаданого маніяка над вуличними котами. Харукі, що це було?! Читала і ледве стримувала нудоту. Яким же було моє розчарування, коли вкінці я виявила, що глава була зайвою. Принаймні, зайвими і недоречними були довгі описи і бідні коти. Ніякої важливості для сюжету чи особливого символізму. Далі почалися зачастілі сексуальні сцени, сторінкові монологи про композиторів і жорстоке руйнування усіх надій на феєричну кульмінацію після шикарної зав’язки. Мені було жаль, а останні сторінки я прошмигнула по діагоналі.
Одним словом, з Муракамі у мене не склалося. Крута ідея із заявкою на успіх по-тихеньку сповзла на рівень надмірного символізму, а кінцівка взагалі виявилася, як на мене, недоречною.
Втім, скільки людей стільки і смаків. Можливо, ви побачите у «Кафці» зовсім інше. І це інше вам сподобається.
-
Марк Менсон «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем» / Mark Manson «The Subtle Art of Not Giving a F*ck» 2016
224 сторінки
Аудиторія: 14+
Думаю, ви чули про цю книгу, а якщо і ні, то у 2016 вона стала справжнім трендом за кордоном і вже перекладена як українською, так і російською. Я не дуже фанатію від книг типу «100 порад як…» або «5 секретів щастя». Але Марк Менсон привернув увагу зухвалим заголовком і ніби нестандартним підходом. Я знайшла аудіокнигу і слухала її замість лекцій.
Загалом, автор написав доволі правильні речі та має цікавий погляд на життєві ситуації. За його словами, наше життя – це проблеми. Вирішення проблем – шлях до щастя. Але щоб проблеми приносили задоволення, наші цінності і рішення мають бути високими і правильними. Зважаючи на вищесказане, немає сенсу розпилюватися на дріб’язок і нервувати. Слова хороші, але «мистецтву забивати на все» Менсон так і не навчив. Натомість перемішалися і сімейні цінності, і чесність, і пофігізм. Все докупи.
Тим не менш, книга надихнула на певні роздуми і, в якомусь сенсі, виконала свою функцію.
-
Ешлі Венс «Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє» / Ashlee Vance «Elon Musk: Tesla, SpaceX, and the Quest for a Fantastic Future» 2015
400 сторінок
Аудиторія: 12+
Ілон Маск запустив ще одну ракету, наближалося 8 березня, а в книжковому магазині я постійно задивлялася на червоно-чорну обкладинку книги про підкорювача космосу. Тож на свято я отримала бажаний подаруночок і вперше взялася за читання біографії. Незважаючи на мою недостатню обізнаність у космічній і інженерній сферах, я вирішила, що маю обов’язково дізнатися все про людину, яка, можливо, буде колись фігурувати у шкільних підручниках. І не дарма.
У автора вийшла містка, жартівлива і пізнавальна історія про хлопчика, який мріяв про далекі планети, виріс і став акулою бізнесу. У книзі описана персоналія Маска, його життя, розвиток PayPal, SpaceX і Tesla та нові технології. Мені було справді цікаво і через кожну сторінку я засипала Андрія свіжими фактами: «А ти знав, що…?». Рекомендую мрійникам, сміливцям і усім, кому цікаво спостерігати, як твориться історія.
-
Мадлен Л’Енґл «Складки часу» / Madeleine L’Engle «A Wrinkle in Time» 1962
232 сторінки
Аудиторія: 0+
У дітей всіх часів і народів є ті казкові історії, які запам’ятовують до глибокої старості, персонажі стають взірцями для наслідування, а пригоди змушують вірити у неможливе. Ну і, звичайно, вкінці перемагає добро. «Складки часу» (ох, як мені не подобається цей переклад назви) стала найпопулярнішою книгою американських дітей у 60-70х роках. І ось, у 2018, на екрани вийшла діснеївська екранізація з Опрою Уінфрі й Різ Візерспун. Трейлер мене не вразив, але історія зацікавила, тому я вирішила ознайомитися з книгою.
Читати дитячі історії, коли тобі 19, не така марна справа, як може здатися. Для дітей писати найважче, і, коли автору вдається їх зачарувати і занурити у свій вигаданий світ, це свідчить про справжню майстерність. У Мадлен Л’Енгл вийшла чудова історія. З перших сторінок я замилувалася персонажами – у кожного свій характер, свій біль і мила привабливість. Сюжет теж дарує незвичайні повороти, у деяких розділах зустрічаються глибокі дорослі (!) думки. Виявилося, у Мадлен ще ціла серія книжок, у яких продовжуються пригоди персонажів – вони дорослішають, створюють власні сім’ї і знову подорожують у часі і просторі.
Тож раджу і старому, і малому (і не спішіть на діснеївський фільм, прочитайте оригінал!).
-
Сара Джіо «Місячна доріжка» / Sarah Jio «Goodnight June» 2014
384 сторінки
Аудиторія: 14+
Книга для легкого вечірнього читання – коли не хочеться вантажити себе буйством пригод і емоційних потрясінь, а душа прагне чогось теплого, милого … і легкого. Історія про книжковий магазин, завдяки якому змінюються долі і стаються дива. Історія про жіночу дружбу, стосунки між сестрами і лаштунки літературних шедеврів. Можливо, сюжет здасться передбачуваним, але для кожного настрою різні книжки. У момент читання мені не хотілося різких поворотів чи феєрверків, історія пливла і розгорталася. До того ж, місце подій – Сіетл. Місто змальоване з великою любов’ю і трепетом, від нього тепло і спокійно (Сіетле, не розчаруй мене!). Можливо, воно стане нашим наступним пунктом перебування, тому читати про нього було особливо цікаво.
Ну, і на першому місці, звісно, сам книжковий магазин і тема дитячої літератури. Ностальгія, любов, какао – все як я люблю. Рекомендую для читання у романтичному, безтурботному настрої, а ще, якщо любите годинами гуляти по книжковому, як люблю це я 😊
Ось таким був мій книжковий березень. Чекаю на ваші літературні рекомендації і відгуки.
Шлю обійми і цілунки,
Юля
Книжковий липень – mostiki
[…] тільки мені набридають теми, тексти і Ванкувер, я пишу статтю про книги. Моя любов до них така безмежна, що я можу […]