Чому сортувати сміття весело й важливо
З того часу, як я переїхала в Канаду, у моєму житті з’явилося декілька нових звичок: питати «як справи?» у незнайомих людей, усміхатися до касирів, подумки вираховувати орієнтовну ціну товару, додавши податки, уважно читати склад продуктів на етикетці. Про деякі з цих звичок можна прочитати у одній з моїх старих статтей.
Сьогодні розповім про сортування/переробку сміття або ж recycling (англійською). Я так звикла до цього у Ванкувері, що приїжджаючи до України і кидаючи в одну урну пластик, папір і залишки їжі, я мимохіть відчуваю, що вчиняю дуже погано.
Спочатку необхідність сортувати все сміття, яке ми продукуємо, може здаватися обтяжливою. Але згодом ви помітите два відкриття:
1 – ми продукуємо надзвичайно багато сміття І левова частка цього сміття могла би бути відправлена на переробку
2 – процес сортування може розважати, а усвідомлення того, що ми хоч якось допомагаємо навколишньому середовищу і робимо цим добру справу, підіймає настрій на весь день
У більшості житлових будинків Ванкувера на нижніх поверхах встановлені спеціальні кімнати для сортування сміття – 5-10 контейнерів з підписами та картинками для роз’яснень. Найпопулярніші категорії:
– органіка: залишки їжі, все, з чого можна робити компост. Для цієї категорії ми маємо окреме відерце вдома і купуємо спеціальні сміттєві пакети, які розкладаються з часом – їх можна викидати разом зі сміттям.
– скло: як і всі інші упаковки, пляшки, банки і т.д. мають бути чистими і цілими, інакше їх не заберуть на переробку
– папір: приймається як звичайний папір (журнали, конверти), так і змішаний (упаковки від яєць, картон)
– контейнери: упаковки від молока, пляшки з пластику і т.д. (над кожним ящиком висить список або малюнки тих видів сміття, які потрібно сортувати)
– одяг: такі контейнери зустрічаються не будь-де, але часто знаходяться в центрах для переробки, приймають як старий одяг, так і будь-який текстиль – постільну білизну, рушники тощо
– картон: сюди потрапляють великі коробки (напр., від меблів) та упаковки з-під піци
– все інше сміття: у нашому будинку для цієї категорії стоїть спеціальна машина, яка спресовує сміття, щоб сміттєвозам було зручніше його забирати
Чому переробка сміття важлива?
Кожен українець щороку створює близько 330 кг сміття. За рік на полігони і неофіційні звалища вивозять по 11 млн тонн побутових відходів. Загальна площа звалищ становить майже 5-7% території країни. При цьому в Україні є тільки один сміттєспалювальний завод — київська “Енергія”. Його потужностей недостатньо навіть для обслуговування столиці. У підсумку 95% побутового сміття по всій країні вивозять за межі населених пунктів і зберігають десятиліттями.
Так, у Ванкувері для переробки сміття створені всі умови, тому наше завдання – лише слідувати правилам. Знаю, в Україні ситуація зовсім інакша. Хоча з 1 січня 2018 року вступив у силу закон, згідно з яким все сміття в Україні має перероблятися, як бачимо, він не почав працювати. (Ні, тут не буде жартів про сміття у Львові) Понад 94% сміття в Україні захоронюється на сміттєзвалищах і лише 2.8% переробляється, в той час як у Швеції на переробку йде до 48% сміття. Так, пункти переробки існують лише у декількох великих містах і для того, щоб регулярно ними користуватися, потрібно витратити немало часу й зусиль. Але існує декілька кроків, які може зробити кожен, і, повірте, це також впливає на загальний стан речей.
- Знайдіть пункт прийому вторинної сировини у рідному місті
Київ – пункти прийому і nowaste.
- Відсортовуйте лише ті матеріали, які приймають у пунктах
- Якщо ви маєте ділянку землі, то можете компостувати органічні відходи (залишки їжі)
- Використовуйте менше сміттєвих пакетів, спресовуючи пляшки, упаковки від молока, коробки – вони займатимуть менше місця
- Якщо ви не маєте можливості сортувати сміття у рідному місті, можна почати зі зворотного – продукувати менше сміття. Для цього:
– перейдіть на багаторазові сумки-авоськи замість поліетиленових пакетів, варто лише мати 1-2 торбочки при собі
– повторно використовуйте пакети, коробки і все, що може бути використано повторно
– використовуйте багаторазові пляшки для води та термоси замість пластикових пляшок, а також стильні чашки для кави й чаю. У деяких закладах Києва вже не відмовляють клієнтам, які просять налити каву у свою чашку (наприклад, у Макдональдсі).
Більше інформації тут
– обачливо ставтеся до покупок – часто можна обійтися без трьох кульків для овочів і замість них використати власні полотняні мішечки
– застарілий одяг та книги можна пожертвувати у громадські організації, малозабезпеченим сім’ям та бібліотекам
– батарейки та кришечки від пляшок часто приймають у школах, гуртожитках та інших закладах
Найголовніше правило – ставитися до процесу з цікавістю та креативом. Так, в Україні сортувати сміття складніше, ніж в Європі, але навіть за таких умов можна залишатися свідомим споживачем і більш уважно підходити до того, що ми залишаємо по собі.
Більше ресурсів про сортування та переробку сміття в Україні:
Підбірка статтей «Україна без сміття»
Товари No Waste Shop
Інфографіка «Як сортувати сміття»
Статті про recycling від The New York Times
Відео про zero waste
Діліться у коментарях, чи існують умови для сортування сміття у вашому місті і як можна було би покращити ситуацію. Сподобалась стаття? Поділіться нею з друзями і не забувайте підписатися на оновлення.
Цілую,
Юля